Сумувати козаку не велено,
Ще йому барвінки не постелено,
Кінь ірже і світиться вікно,    |
Грає срібним дзвоном стремено.  | (2)
 
Та уже в степах кигиче чайка,
Криє очі козаку китайка,
Кінь примчить під голубе вікно, |
Принесе коханій стремено.       | (2)
 
Хай проклятий ворон чорно кряче,
Сліз дівочих ворон не побачить,
Вітер вітра в полі здоганя,     |
Дівчина сідає на коня.          | (2)
 
Сумувати козаку не велено,
Ще йому барвінки не постелено,
Кінь ірже і світиться вікно,    |
Грає срібним дзвоном стремено.  | (2)