1 Куплет.

Мій туман над містом, білше тиску...
В голову лізуть думки, розставляю за змістом...
В житті моєму так тісно... Всім тісно...
Сам себе заспокоїв... Ну звісно...
Моє небо з хмарами, та храми до хмар...
По вулиці знайомій, йду до тебе крізь туман...
Скрізь обман... Але не брешуть твої очі...
Ти як наркотик, і я тебе ще більше хочу...
Заспівай мені пісню, про вільні почуття...
Про те що ти мріеш, коли мене поряд нема...
Свої думки... Я хочу їх почути...
Про світлі дні... Про те що вітер счух вже...
Твій погляд мрійливий, так тягне за собою...
Розділемо мрії, і буде, лиш нас двое...
У цьому світі, де багато поглядів лихих...
Відкривай вікна на повну! Вже вітер стих...

Приспів:
Наше сонце на двох! Наше небо ясне...
Ти мій свіжий ковток! Моє щастя, часте...

Ти мій ангел на землі, ти моя, вдача...
Моя віра в душі... Я тебе не втрачу...

2 Куплет:

Так холодно, але гріе твоя любов...
Засніжене місто, і ми с тобою тільки вдвох...
Твоя рука в моїй, і більше нічого не треба...
Я хочу щоб ця мить, розтягнулась аж до неба...
Мені так треба! Ти завжди поряд чи на мить...
Моя потреба! Тебе зхавжди зрозуміть...
Я хочу полетіть, як ті гуси за небокрай...
Сподіваюсь ти теж, тоді руку не відпускай...
В моїй душі, завжди місце для тебе, чуєш...
Ти мої рани лікуєш, коли цілуєш...
Дякую ти існуєш! Мій ангел на землі...
Моє серце в твоїх руках, його бережи...
Ласкавий погляд, волосся вкрите снігом...
До зустріччі з тобою, ти являлася у сні мені...
Так часто підспівував, пісням про почуття...
Але вперше почув, своє серцебиття...

Приспів:
Наше сонце на двох! Наше небо ясне...
Ти мій свіжий ковток! Моє щастя, часте...

Ти мій ангел на землі, ти моя, вдача...
Моя віра в душі... Я тебе не втрачу...