За обрій котяться тумани
Летять додому журавлі
І я вертаюся до мами
Вона найкраща на землі

Біжать стежки до неї с поля
Калина дивиться в вікно
У неї хрестиками доля
Лягла на біле полотно 

Рушники у мами вишиті хрещато,
Щоб вертались діти до рідної хати,
Щоб в людей збувались давні сподівання
Щоб цвіли у серці спогади кохання.

Багато їздила по світі
Доріг багато я пройшла 
А стільки хрестиків у цвіті
Як мама шила не знайшла.

На рушниках одвічні чари
Людської долі таїна
до них вертають яничари
І гріх прощається синам

Рушники у мами вишиті хрещато,
Щоб вертались діти до рідної хати,
Щоб в людей збувались давні сподівання
Щоб цвіли у серці спогади кохання.