Ой закувала сива зозуля у гаю,
Ой заплакала тая дівчина із жалю.
Нащо ж мене ти покидаєш,
Нащо ж мене ти залишаєш,
Милий мій, а я на вік твоя.

Ой не плач, не плач, не журися, дівчино,
Ой, не плач, не плач, не вбивайся рибчино.
Бо я без тебе життя не маю,
Ніби живу в чужому краї,
Мила моя, я навіки твій.

Ой не плач, не плач, не журися дівчино,
Ой не плач, не плач, не вбивайся рибчино.
Візьму не я, так візьмуть люди,
Але зі мною в серці буде,
В серці моїм назавжди моя.

Сива зозуля більш не кувала у гаю,
Дівчина ніч сама проводить у жалю.
Жде вона свого милого,
Може поверне він додому,
Милий з чужої сторони.