Я застряг у тобі як ніж. 
Десь між сердцем. 
І між, двох відкритих дверей. 
Найдорожчих людей. 
Було все як в кіно. 
Рок-н-ролл і вино. 
По житті нас несло. 
Зачипаючи дно. 

А зараз вже кінець, фільму. 
Я тільки в своїх снах. 
Тебе ще раз обійму. 
А зараз вже підуть, титри. 
Ми так і не навчились, з роками терпіти. 

Я засів у тобі, як скло. 
Як невидиме зло. 
З Богом в шахмати грав. 
Хоча правил не знав. 
Мій тупий егоїзм. 
Розпалив твій ценізм. 
І від слів заржавів. 
Змучений механізм. 

А зараз вже кінець, фільму. 
Я тільки в своїх снах. 
Тебе ще раз обійму. 
А зараз вже підуть, титри. 
Ми так і не навчились, з роками терпіти. 
А зараз вже кінець траси. 
Машину у гараж, квасить. 
А зараз вже кінець книжки. 
Сюжет закінчився і не повториться більше. 

Всё твоє добро що я брав. 
Зараз так ніби вкрав. 
Руки ніби чужі. 
Не тримають штурвал. 
І сідає на міль. 
Боком наш корабель. 
Так заходить в тупік. 
Любов двох людей. 

А зараз вже кінець, фільму. 
Я тільки в своїх снах. 
Тебе ще раз обійму. 
А зараз вже підуть, титри. 
Ми так і не навчились, з роками терпіти. 

А зараз вже кінець траси. 
Машину у гараж, квасить. 
А зараз вже кінець... 
А зараз вже кінець, фільму... 
А зараз вже кінець.