Ішов козак потайком            (2)    
До дівчини-серденька вечірком.     (2) 

"Ой дівчино, відчини,          (2) 
Своє-моє серденько звесели!"       (2) 

"Ой не буду відчинять,         (2) 
Бо ти будеш, серденько, жартувать."(2) 

"Ой не буду, не буду,          (2) 
Пожартую трішечки та й піду."      (2) 

Жартували до зорі,             (2) 
Поки стало виднесенько надворі.    (2) 

"Ой козаче, утікай             (2) 
Та й на мене славоньки не пускай." (2) 

"Ой дівчино, шумить гай,       (2) 
Кого любиш, серденько, забувай."   (2) 

"Нехай шумить, ще й гуде,      (2) 
Кого люблю змалечку, мій буде.