Матусенько, наш постарів клинок,
Пора шорстка, немов твої долоні,
Хай не змовкає лагідне "синок",
Нехай дзвенить твоє сердечне "доню".

О, Боже мій, як швидко мчать літа,
Мов полустанки зустрічі й розлуки.
Я думала, що мама молода,
А в неї вже одружуються внуки.

Свою сльозу й непослух нам прости
І не карай мовчанням чи журбою.
Іще світи нам, матінко, світи,
У світі тепло так і затишно з тобою.

Матусенько, ми прагнем ласки знов,
А ти згасаєш, як ранкова зірка,
Як дешево ми цінимо любов,
Як дорого ми платим за прозріння.

Розсипаних, мов зерна по землі,
Нас кличе вогник батьківської хати.
Дай, Боже, нам іще багато літ        |
До твого світла, мамо, прилітати.    | (2)

Свою сльозу й непослух нам прости
І не карай мовчанням чи журбою.
Іще світи нам, матінко, світи,       |
У світі тепло так і затишно з тобою. | (3)