Їде витязь крізь поле на білім коні,
Три зорі веде він при тонкім стремені.
Хоч одну подаруй ти мені, брате, зорю.
Вибирай та послухай пораду мою:
Перша сяє вдень, друга сяє вночі,
Третя має від казки чарівні ключі,
Третя зірка казкова, затям-но лишень -
Казка часом коротша за ніч і за день.

Впала перша зірка - синьо вечір зацвів,
Впала друга зірка - день устав з-під снігів,
Зникли витязь і кінь, я єдина стою,
Ой, піду я вимолювать третю зорю.
Та замало світла, замало тепла,
Бо зоря, що найкраща, далеко була.

Зникли витязь і кінь, я єдина стою,
Ой, піду я вимолювать третю зорю,
Перша сяє вдень, друга сяє вночі,
Третя має від казки чарівні ключі.
Та замало світла, замало тепла,
Бо зоря, що найкраща, далеко була.

Зникли витязь і кінь, я єдина стою.
Ой, піду я вимолювать третю зорю...