Сьогодні, у тебе знов прямий ефір,
Цукерки м’ятні і зефір,
Думки оголені в ЖЖ...
Звук, який летить у сотні міст,
Не передасть солоних сліз,
Ти на олімпі... та невже?!

За 5 хвилин // я не один

Вже завтра... непевні зустрічі й вино,
Розмиті лиця і кіно,
Й на ранок в голові туман...
І знову... ти поринаєш у ефір,
Слова заношені до дір,
І сотні вибитих питань...

Але завжди коли ти втомлена і хочеш втекти,
Я в тебе є, як в мене, мила є твій голос і ти,
І я цілую твої втомлені, знервовані вуста,
Хоча за 5 хвилин ефір... і тебе слухають міста...