Клич моєї землі

Я чую голос.
Моя земля звертається до мене.
І клич її - ворожий меч у серце.

Дібров шуміння, стогін лісу,
волання рік та плач струмків,
і зір німий озер зелених
доносить вість про ворогів.

Як ніч одежа їх.
Жадливий погяд звіра,
є в них закон меча
і віра на крові.

О, моя земле,
як мені применшити ці муки
І силу дати тобі в боротьбі?

І шумом гнівним ліс твій оповитий,
зорі твоеї бачу світ осяйність.
Вона як сонце заблищить на сталі
коли настане час для брані.