Пролунав дзвінок останній, 
соловейком віддзвенів.
Ми йдемо в дорогу дальню
на очах у вчителів.
На душі бренить тривога, 
занімів порожній клас,
то дитинство босоноге
проводжає тихо нас.

Прощавай, рідна школа моя,
Тільки знай сумуватиму я.
Пам"ятай, ті слова золоті, 
ти для нас найдороща в житті.

Упадуть на землю роси,
зійде сонце на поріг.
Дітвора дзвінкоголоса, 
тихо стане на поріг.
І здійсняться сни пророчі
на стежині будніх днів,
і теплом засяють очі
наших рідних вчителів.

Прощавай, рідна школа моя,
Тільки знай сумуватиму я.
Пам"ятай, ті слова золоті, 
ти для нас найдороща в житті.