Ще зі школи твоя чудова мова так хвилювала душу мою.
Був хлопчиною шукав причини я, щоб сказати тобі "люблю"
Час промчав, літа злетіли того не забув я
Як я міг тоді та й не знати, що будеш моя?
Їздимо, їздимо, то туди, то сюди,
Я ніяк не можу тебе знайти.
А між іншим з часом такі більше я відчуваю єдина ти.
Незрівнянна лагідна панна, залиши журбу.
Недоторкана і бажана я тобі скажу:

Я такий розбещений, ааа.
Знаю я, не найкраща партія.
Я хотів любові та шукав не там,
А тепер сам 2 раза
"Ти моя єдина" скажу.
"Ти моя кохана" скажу.
"Ти моя жадана" скажу. Зачекай.

Вже дорослим я тебе побачив, вмить згадав несказані слова.
І як те віно з віком що краще знову кругом іде голова
Час промчав, літа злетіли, того не забув я,
Як я міг тоді та й не знати, що будеш моя.

/Сл. Мирослава, Дж. Кувалдіна, муз. Сезен Аксу /