Коли я дивлюсь як рожевого ранку
                
Ховається місяць у срібнім серпанку,
                       
Милуюсь рясним зорепадом я літньої ночі.

Коли у счастливім і щирім вітанні,
Стрічаю народження дня на світанні,
Віч-на-віч побачитись, Боже, з Тобою я хочу.

                        
       Хто мені допоможе, Тебе побачить Боже
                   
       І чую шепіт: "Я скрізь.
                                 
       Навіть коли ти плачеш і в гіркоті не бачиш,
                           
       Серцем Мене відчуєш скрізь. Я скрізь".

Коли лиш до Тебе у вдячній покорі
Схиляюсь у радості я і у горі
І щирі молитви до Тебе у тиші шепочу;

Коли відкидаю рішуче вагання,
Приношу до Тебе свої сподівання,
У відповідь Голос Твій, Боже, почути я хочу.

       "Голос Мій в слові вічнім і в вітерці зустрічнім,
       І в шелестінні листя — скрізь.
       Він в твоїй кожній днині, в пісні твоїй дитині,
       В лагіднім слові мами - скрізь. Він - скрізь".

Коли мою душу Твій мир огортає -
Я птахом на крилах любові злітаю,
Вирують ясні почуття, наче збуджене море.

Коли перешкоди я різні стрічаю,
І крається серце моє у відчаю -
В руці Твоїй міцну відчути я хочу  опору.

       "Встань, душе, підведися! Будь чуйною, одзовися,
       Руку Мою відчуєш скрізь.
       Плани Мої незмінні, в злеті твоїм й падінні
       Руку Мою відчуєш скрізь. Я — скрізь".