Український в’язень 

Я виростав в 90-х – в хаті не було часом що їсти
Не було іноді хліба, я вже мовчу про м’ясо звісно
Я дивлюсь на цю молодь, на цих неуків-ідіотів
Страшно уявити, які з них виростуть патріоти

Мій тато їздив по світу заради моєї освіти
В мене червоний диплом і куди з ним тепер подітись?
Я молодий фахівець, я країні просто не потрібний
Кожен краде, як може, ну що ж – це краще, ніж бідність

В цій державі живуть добре лише із родичами закордоном
Та в мене їх нема, – так вже складось, пардон
Я не збираюсь вибачатись за свій агресивний тон
Ще трохи чекати, скоро кінець – армагедон