Тебе нема, у снах нема
                   
І день за два в журбі минає,
                 
Коли тебе у снах нема
              
Я прокидаючись згораю.

Мовчить у промені струна,
                     
Душа не споминах не грає,
                C/
Я залишаючись одна
                   
Без тебе долю не признаю.

Приспів:
                             
Пробач за сльози, що пекучими були,
                           
Коли за чварами нас доля обминала,
                                 
Пробач за весни, що для тебе не цвіли
                            
І не карай за те, що боляче кохала,
Веди мене через життя, як через храм,
Де пам'ять молодість закоханим вертає
Не знаю хто, але так праведно сказав:
"Любов останньою ніколи не буває".