вдихай життя на повні груди,
дивись на небо до пізніх ночей.
ніхто не бачив, не бачили люди
твоїх замріяних очей.

не знаєш ти ні мови, ні країв,
куштуєш лиш дешеві вина,
якими простір всіх давно вже напоїв
помрій, дурна, хоч на годину.

отримай лист з моїм посланням,
згорни до купи всі свої думки
радій, маленька,- це моє прохання,
це вже забуті всіма рядки

І коли у думки поринеш ти
тебе усю обгорнуть мрії...
зруйнуй нарешті у душі мости
сумні очі душу не гріють.

вдихай життя на повні груди,
дивись на небо до пізніх ночей.
ніхто не бачив, не бачили люди
твоїх замріяних очей.

вдихай життя на повні груди,
дивись на небо до пізніх ночей...