Мій дитячий голос з відвертістю у серце
Для тебе декілька ефектів,та трек в кілогерцах
Сп’янілі погляди,кров з передозу по трубам
Плюю на ваші могили,крокую по трупам
Грубий,непотрібний,пустий,дикий,
Пусти й прости,відшукаєш мене по криках
Покритий матами,іржою постійних рефлексів
Сьогодні як завжди,завтра не буде легше
Холодно під ковдрою,зовні теж не тепло
У скронях біль хронічний,вектор в аптеку
Банальні маски,за ними обличь не має
Німе кіно,мій сценарій,я режисер – знімаю!
Спалено сюжети,люди залежні повітрям
Ледь помітно,шкала відвертості «по літрах»
Політ в прах,пару літ тому у небі
Ганебні сірі будні,паралітиком я не був
Логічні висновки,дороги,люди в пошуках щастя
Долі знедолених,я серед них буваю часто
Совість –пластик,душу на пластир
Пластом упав,усі дороги ведуть до пастки
Закрию шторами вікна,всі ми кімнати в’язні
Власне власні почуття напевно не згаснуть
Прекрасна система,такі правила
Правий той,кого ще досі не встигли сплавити

По віях повії повіє запахом парфуму
Дванадцять трупів аби зберегти запах – парфумер
На гуму чорний гумор,грубо у дотику губи
Групи людей продовжують гру у ролі груму.