ось сиджу один та якось так задумавсь над життям
як же сильно не цінив батьківські почуття
лід розтаяв в серці роки промайнули 
мати посивіла а мене все досі любить 

самі найщиріші почуття ті що не згасають
хоч і діти скільки болі їм все причиняють
мамо вибач за всі муку лишні сказані слова
за пренесені всі муки що приносив з школи два

не ходив на пари поступати далі не хотів 
не цінив роботу свою та й цінити я не вмів
вибач за пролиті сльози за поступки й мої крики
ти для мене найрідніша ще принесу тобі квіти

ще ми сядемо на кухні поговорим ти ж порадиш
лиш тобі я так довірю що робити мені скажеш
ти ж мене ростила ночі все не доспала 
виростила свого сина та освіту дала

2

як же я не розумів серйозно ти проклала мені шлях
у життя у світ широкий по батьківських рушниках
скільки не сказав тобі я мамо скільки раз тобі брехав
я люблю тебе лиш мамо ти це знаєш й я це знав

скільки раз ти нервувалась та хотіла все обняти
мамо вибач що чудив я що втікав із хати
що приходив завжди пізно знаю ти не спала
все тв дивилась та мене чекала

скільки ти сказала слів які я просто пропустив
так вони були важливі лиш тепер я зрозумів
ти переживала дійсно але час вже втрачений
хочу тобі мамо я за все віддячити

за твою терпимість мамо за твою підтримку завжди
за твої поради вірні за твоє тепло незрадне
за те що ти мене підняла виростила сина
не переживай рідненька завжди поряд виріс сильним