https:/ [bad word] nikolasson_poetry

Уявляєш? Травень, година шоста, і призахідне сонце гладить вікна. А автобус котить собі на захід, несучи тебе до рідного міста. Ти ніколи в ньому не будеш гостем, твоє місто - вічне, і ти в нім - вічний; ти ніколи там не відчуєш страху, і тебе повітря в обійми стисне. І тебе вітатимуть всі будівлі, кожна вулиця, кожна зустрічна птаха... І тобі радітимуть навіть люди, що з тобою будуть ділить дорогу. І тебе зустріне вітальним співом чистий вітер, що овіває захід...

І у цьому місті ти просто будеш. 
І ніхто не спитає тебе, для чого.