Одного ранку ти відкриєш очі
Й нікого поруч не побачиш.
Ти зрозумієш, чого хочеш
І гірко в подушку поплачеш.

Попереду нестерпні миті
Самотності, розчарування й болю.
Шляхи до серця всі закриті.
Відкрий нарешті, тебе молю!

І відпусти мене благаю…

Бо завтра буде новий день
І завтра прийде розуміння.
Пусти повітря до своїх легень
І не тримай в собі моє коріння.
Звільни сумління, щоб спокійно спати
І зрозумій, що я – минуле.
Не треба більше сумувати,
Я хочу, щоб ти все забула.

Тобі потрібно жити далі,
Хоч світ без мене, він все ж твій.
Чому ти сповнена печалі?
Прошу тебе здолати це зумій.

Знайди собі нове кохання.
Воно лікує біль утрати.
Зроби сама собі зізнання:
Минуле треба відпускати!

Тому пусти мене благаю…

Бо завтра буде новий день
І завтра прийде розуміння.
Пусти повітря до своїх легень
І не тримай в собі моє коріння.
Звільни сумління, щоб спокійно спати
І зрозумій, що я – минуле.
Не треба більше сумувати,
Я хочу, щоб ти все забула.

Одного ранку очі ти відкриєш,
Із посмішки почнеться нова днина.
Моє прохання зрозумієш
І поруч буде та людина,

Яка підтримає тебе у скруті
І захистить від усіляких бід.
Нарешті муки ці забуті
І я відправлюся у свій політ…

Ти відпустила. Я кохаю…
Щасливий я, бо ти смієшся.
Все буде добре, я це знаю,
Хоч я піду – ти остаєшся.

Для того, щоб зустріти завтра,

Бо завтра буде новий день
І завтра прийде розуміння.
Пусти повітря до своїх легень
І не тримай в собі моє коріння.
Звільни сумління, щоб спокійно спати
І зрозумій, що я – минуле.
Не треба більше сумувати,
Я хочу, щоб ти все забула.

І щоб з усмішкою зустріла завтра,

Бо завтра буде новий день
І завтра прийде розуміння.
Пусти повітря до своїх легень
І не тримай в собі моє коріння.
Звільни сумління, щоб спокійно спати
І зрозумій, що я – минуле.
Не треба більше сумувати,
Я хочу, щоб ти все забула…

Я хочу, щоб ти все забула…

І щоб з усмішкою зустріла завтра,

Бо завтра буде новий день
І завтра прийде розуміння.
Пусти повітря до своїх легень
І не тримай в собі моє коріння.
Звільни сумління, щоб спокійно спати
І зрозумій, що я – минуле.
Не треба більше сумувати,
Я хочу, щоб ти все забула…

Я хочу, щоб ти все забула…