1.Дощ іде, Дощ іде з стріхи вода хлище
Козак коника сідлає, а дівчина кличе

2.Ой хоть кличи та й не кличи моє серденятко
Я не буду тебе брать, бо не велить батько

3.Не так батько. Не так мати, як уся родина
А дівчина серденя. Гарна. Як калина.

4.Ой дівчина серце моє, ти грозою пахнеш
Буду тебе цілувать поки ти не згаснеш

5.Цілував. милував. Не націлцвався
Доки в саду соловей да й нащебетався.