Кава та зошит поряд,
Чомусь згадався
Той час на морі,
І ти зі мною, а зорі,
Падали з неба вниз,
Та мрії не збулись
І я благаю 
Час той повернись
А твій ніжний поцілунок
Ранкова прохолода
Не зламає насолоди 
Без твоєї згоди,
І ніч, так швидко пролітає,
Світанок зустрічає,
Вона не знає,
Цього було замало

Та залишились тільки спогади 
Про ту солодку мить,
Вже скільки часу не мина,
Не відпуска, та не летить,
Між нами більше сотні міст,
Але не в тому зовсім річ,
Хоч завтра сяду на літак до тебе,
Тільки ти поклич

Чи варто ворушити,
Чи може залишити,
Якщо не зшити
Кохання з наших життів,
Якщо перегоріло,
Як хмара заступило,
Думати про це
Вже немає сили
Тремтять мої долоні,
І номер телефону,
Думаю як почати 
Цю розмову,
Зробивши сотні дзвінків,
Ніхто не відповів, 
На цьому крапка,
Я не так хотів

Та залишились тільки спогади 
Про ту солодку мить,
Вже скільки часу не мина,
Не відпуска, та не летить,
Між нами більше сотні міст,
Але не в тому зовсім річ,
Хоч завтра сяду на літак до тебе,
Тільки ти поклич