Самотужки відірватись від землі
Не вдавалось ще ніколи,
Полетіти у безлюдяні краї,
Щоб не бачити нікого
Де запах мрії, 
Де простір думкам твоїм
В твоїх долонях
Знайдеться здобич усім

Тримай своє серце
Як ластівку в руках,
Щоб не пізнало
Ні біль ні страх

Усвідомивши що всі здають назад,
То є втома, гасне свічка,
Що з палаючим спокоєм згаса
Бо в душі твоїй стало тісно
Ти не відступиш
Хоча наступить той час,
Рано чи пізно.
Колись та й підеш від нас

Тримай своє серце
Як ластівку в руках,
Щоб не пізнало
Ні біль ні страх

Тримай своє серце
Як ластівку в руках,
Щоб не пізнало
Ні біль ні страх