Важливо, треба було жити, як всі,
А я хотів інакшим бути завжди.
Так скучно плисти по течії з ними...
Можливо, я не дав тобі теплоту
І ти не взнаєш погляд через фату... 
Логічно. Як можна було з тим жити?

А пам'ятаєш метро нічного Берліна
І наші тіні на стінах... Місця щасливих людей...
А пам'ятаєш балкон під небом Мадріда
І на трибунах корріди місця щасливих людей...

Тягуча паутина зйомних квартир
І дві душі пробиті сотнями дір
Так страшно, коли не знаєш, шо завтра...
Тепер я оглядаю на ті часи
І знаю ціну світлої полоси.
Не варто шукати винних, крім себе.

А пам'ятаєш страшенний шторм на Мальдівах,
На фотках ніс обгорілий...
Місця щасливих людей...
А пам'ятаєш старий кабак на Бродвеї,
Цибуля, сир і печеня...
Місця щасливих людей...

Я наперед ніколи не вивчаю маршрут
Мені неважливо тільки б ти була тут,
Все-рівно, куди нас понесе вітер...
В житті неважливий сигнал GPS,
Якщо не один ти рюкзак свій несеш,
То знайдеш для себе десь таке місце.

А пам'ятаєш велосипеди в Парижі,
І в Закопаному лижі...
Місця щасливих людей...
А пам'ятаєш наш Новий Рік в електричці,
І Лондон, як на відкритці...
Місця щасливих людей...
А пам'ятаєш холодне пиво Стокгольма,
І знову ми були двоє...
Місця щасливих людей...
А пам'ятаєш, як я втікав з інститута,
Шоби з тобою побути
І ДО СИХ ПІР Я ТУТ Є!!!