На камені ноги мию,
На камені стою,
Навкруг мене чари сиплють,
А я ся не бою.

Навкруг мене чари сиплють –
А я не боюся,
Коби скорше до осені,
То я й притулюся.

Коби скорше до осені, –
Віддамся, віддамся,
Таки свому миленькому
Зрадити не дамся.

Сама овес я сіяла –
Сама його й скошу,
Сам мій милий нагнівався –
Сам і перепрошуй.

Чого вікна побіліли? –
Бо вітер з морозом.
Розгнівався мій миленький –
Бо затьмився розум.

Розгнівався мій миленький
У самий вівторок,
Здається ми, моя мамко,
Що вже неділь сорок.

Ой не сорок, моя доню,
Не сорок, не сорок:
Учора був понеділок –
Сьогодні вівторок.