Ой, чого калина віти похилила?
Чи багато цвіту, чи важка роса?
Ой, чого ж так рано мама посивіла?
А була ж у неї золота коса.
Мамині безсоння, мамині тривоги
Простелила доля у незнану даль.
За ворота вийде, стане край дороги,
В коси заплітає сивину-печаль.
Стеляться тумани долами, лугами.
Стеляться тумани на глибокі сни.
Гей дорога дальня!
Повертай до мами!
Буде в її косах менше сивини.
Ой, чого калина віти похилила?
Чи багато цвіту?