Я лечу каменем з-під хмар
і вже ніхто не зупинить мене.
Голос твій далеко.
Остання мить, останні слова...

Дуже легко впасти з неба
і на скелях залишити колір біди, наші сліди.
Але щось робити треба нам:
щось змініти, щось згадати,
бо до землі ще одна мить...

Вчора все було мов в чарівнім сні,
вчора шукали ми вдвох країну мрій.
Нині наші крила сказали ні,
каменем з-під хмар в океан сліз.

Дуже легко впасти з неба
і на скелях залишити колір біди, наші сліди.
Може, зрозуміти треба нам:
щось згадати, щось змінити,
та до землі лише одна мить