Як, як давно ти не приходиш в снах.
Страх, із страхом я обмежений в словах.
Крах, з крахом твори йдуть ні в стан, ні в такт.
Як, загубив твоє проміння Ра!

Для тебе серцем сонце розігрію,
Муза мого Раю Ра
Розгоню вітром  хмари ті не милі
Муза мого Раю Ра

Як, як давно з тобою не літав
Там, там де в тобі темряви не мав.
Смак твоїх вуст нагадує про нас.
Як, як знайти проміння  Ра…

Для тебе серцем сонце розігрію,
Муза мого Раю Ра
Розгоню вітром  хмари ті не милі
Муза мого Раю Ра
Ти чуєш, ти чуєш?
Як з потічка я водоспади граю!
Муза мого Раю!