Богато лiт я тут живу
про неï думаю нераз
богато лiт тому назад
вона пiшла – я не тим рад

Це так, це так, ой знаю я
як довго я ïï люблю
i нiч-у-нiч сиджу й кажу
«дай Боже щастя, тебе жду!»

Ти свiта проглядала
чоловiка твого чекала
про мене ти не знала
чому мене не ждала

Ïï бачив я увi снi
я в вокзалi голос чув
«не плач, не плач, тепер живеш»
казала, як висiдала за поïзду