й хоч в мене розбите серце
зламані крила, збиті коліна, 
витерті пальці,
списані стіни твоїми руками 
вибиті вікна, мокра підлога і двері
покладені збоку
ніби на випадок втечі – як вихід
для когось одного
але не для двох - я звикла
іноді краще піти
ніж залишитись жити
наче у клітці і вигляд робити, 
що усе добре
що усе добре
й покусані лікті ховати подалі 
від всіх цікавих 
від всіх допитливих 
Боже, як добре - 
бути з тобою - легко, як вдома
тепло, як влітку
нестерпно й гірко
наче у спеку пекельну
без води й вітру і так повторно
весь час повторно
і скільки?
ще говорити, що
ти мої ліки, ти моє море
свіже повітря, радощі й втіхи
тихо розлиті, наче вино
і я бути пити тебе
бути пити
тебе
буду пити 
д о в г о…