Темрява 
Страшно,лячно, ніяк не повернутись
Крик
Чую лише я , і ніхто не чує
Життя
Ще не припинилось, але я вже мертвий

Задихаюсь , прокидаюсь
Закритий в якійсь коробці
Розумію, просту дію
Я вибратись на зовні мушу
Із пальців кров, а серце знов
Пробиває душу 
Це лише моє мариво
Що вже похований заживо

Думки
У вогонь ненависті підкидають хмизу
Страхи
Мене хотіли вбити , повітря перекрити
Земля
Чорна мокра маскує сльози

Задихаюсь , прокидаюсь
Закритий в якійсь коробці
Розумію, просту дію
Я вибратись на зовні мушу
Із пальців кров, а серце знов
Пробиває душу 
Це лише моє мариво
Що вже похований заживо

Я чую крики з пекла

Нігтями рву я землю, пробираюсь через грунт
Скоро побачу небо, дістаньте мене я же тут
Ні! я повірить не можу, перед мною пролетіли літа
Прямо над мною , цементна плита