(текст - Едуард Кондратюк)

Забудь свої секрети,
Забудь мої гріхи…
Залиш мене самого,
І не обертаючись іди…
Я хочу просто зупинитись,
Назавжди втратити твій слід,
Забути прокляте це місце,
Тонку стежину у цей світ…

Моя ранкова зоре,
Нічний кошмар ти мій,
З тобою зустрічаємось
Лише в країні мрій…
Тебе б хоч раз іще почути,
Відчути погляд твій,
І знов ковтаю дурман-зілля,
Лечу в країну мрій…

Холодний погляд її сонця
Скує тепло надій,
Повітря перетворить в клітку,
І знов розірве душу в ній…
Несила бачити реальність,
І відчувати біль,
Іду я по хиткій стежині,
Я в’язень, я невільник твій!

Моя ранкова зоре,
Нічний кошмар ти мій,
З тобою зустрічаємось
Лише в країні мрій,
Тебе б хоч раз іще почути,
Відчути погляд твій,
І знов ковтаю дурман-зілля,
Лечу в країну мрій…