Туман яром, туман долиною,
 Туман яром, туман долиною.

 За туманом нічого не видно,
 Тільки видно дуба зеленого.

 Під тим дубом криниця стояла,
 В тій криниці дівка воду брала,

 Та й впустила золоте відерце,
 Засмутила козакові серце.

 "А хто ж мені відерце дістане,
 Той зі мною за рушничок стане."

 Обізвався козак молоденький,
 Обізвався козак молоденький.

 “А я твоє відерце дістану,
 І з тобою за рушничок стану."

 Хай виплива туман долиною,
 Якщо доля, заберу дівчину.