Вперед!

Туди, де стріл голодна зграя
Спішить щити наскрізь пробити,
Де час іде, а не минає,
Де смерть не дасть себе зганьбити,

Туди, де люті голоси
Мішаються з коней іржанням,
Де волі невблаганний меч
Коріння рубить сподіванням

У дзвін сокир, у спів списів
Свою мелодію вплітати,
Вже час настав всю лють вітрів,
Міць громову їй увібрати

Злетіти вверх, торкнутись хмар,
Донизу соколом майнути,
Між обладунків розійтись,
Собою поле огорнути

Всі інші звуки пригнітить,
Натхненням душі оповити,
Поринути до джерела
Й частинку себе залишити

Там, де у вічність кожен крок
Багряні води омивають,
Де смерть не дасть себе зганьбить,
Де час іде, а не минає…