Наступає темнота-холодна і не барвиста.
Наступає темнота,як падає осіннє листя.
Наступає темнота-холодна і непророча.
Наступає темнота заливає собою очі.

Очі дивляться у світ...

Очі знущаються з мене
світ вони бачуть химерним,
просто вони звикли дивитись лише на тебе.
Бачити тільки тебе,
двох у порожній кімнаті.
Де в цьому бідному світі
тільки ми двоє багаті.
Де тільки ти, тільки я.
Де навіть тіней нема.
Дотики губ, темнота
ночі де зайві слова.
Я важко уявляю як прокинуся завтра.
Бо без тебе світ пустий і нічого не вартий.

Бо без тебе не видно зорі вночі.
Бо без тебе не видно сонця удень.
Бо без тебе не може ,забуті пісні не згадуються вже.

Виривається душа...

Зникає небесне світло вночі,
і тільки темрява уважно слухає мої пісні.
Не зупиняє, не критикує, лице не тішить
серце кричить за тобой,серце ненавидить тиші.
Знаю, що це ненадовго
ні, не терплю розлуку.
Там моя рука відчуває твою руку.
Виривається душа-вона не сміється не плаче.
Бо без тебе світ для неї нічого не значить.

Бо без тебе не видно зорі вночі.
Бо без тебе не видно сонця удень.
Бо без тебе не може ,забуті пісні не згадуються вже.