Кохана, мій кришталевий цвіт,
Кохана, тобі я дарую світ,
Кохана, сонце і небо, море і вітер
Це ти, це ти!

Кохана, ти для мене це чорне і біле,
І відтінків безліч, як веселка,
Тільки коло ціле.
Кохана, ти для мене це радісно і сумно,
Логічно та абсурдно,
Мудро та нерозумно.
Кохана, ти - мій спокій і ти - моя тривога,
Ти - моя мета і до неї ти - моя дорога.
Кохана, ти - моє натхнення і моя мука,
Якимось чином, ти водночас зустріч і розлука.
Кохана, ти для мене зцілення і рана,
Інколи знаю тебе, часом не знаю.
Кохана, ріжеш мене, немов катана,
Або в'єшся навколо мене наче ліана.
Кохана, ти водночас і бездоганна,
А часом хоч бери і пиши на тебе догану.
Ти не хороша і не погана,
Тебе ненавиджу і співаю тобі: "Осанна!"

Кохана, мрій кришталевий цвіт,
Кохана, тобі я дарую світ,
Кохана, сонце і небо, море і вітер
Це ти, це ти!

Кохана, ти - моє щастя і моє лихо,
Кохана, ти - моє гучно і моє тихо,
Кохана, ти - мій захват і моє розчарування,
Рішучість і вагання, стимул і покарання,
Ти - квітка, і ти - рука, яка її зриває,
Я сам не знаю, як таке в житті буває.
І я сумую і радію, що усе це - ти.
Як добре, що ти є, і мені вдалось тебе знайти.
Кохана, коли ти поруч, я неначе п'яний,
А ти соромишся, в тебе щічки рум'яні.
Кохана, навіть коли буваю хуліганом,
В тобі до мене залишається пошана.
Кохана, хочеш, відвезу тебе у Кани,
Або у Ріо на пляж Копакабана.
Не йдеш від мене надто рано,
Назавжди не лишаєшся, тому любов не в'яне.

Кохана, мрій кришталевий цвіт,
Кохана, тобі я дарую світ,
Кохана, сонце і небо, море і вітер
Це ти, це ти!