Люди знають собі ціну
Мої руки вростають в стіну
Стій, ну!
Спосіб яким сам себе зцілю
Бо цілую її серце, 
Ради неї 
Почервоніти ладен
Чую запах це ладан
Він відчистить свідомості забруднений клапан
Спаплюжений навпіл падав сніг,
Чи можливо це дощ капав
Супроводжував слово «мораль»,
Яке у стіні рукою надряпав
Прямий спосіб нагадувати власноруч
Які цінності повинні бути поруч

Тут задушно я знаю
Тут задушно настільки,
Що свободи свідки забираються звідси
Туди де дорогою світить
Незалежність життя

Мої руки вростають в стіни
Я забув як це бути постійним
Пропишіть хтось режим постільний,
Щоб звільниться від масок сумлінних
Я ніколи не буду із стада
Я піщинка у світі моя власна посада