Як почали нас музики до танцю просити, —
Поставали ми у коло — нас не зупинити!
Лиш одна дівчина гарна з нами не танцює,
Всі її у коло кличуть, а вона й не чує.

Скрипка нас у танець кличе
Золотими голосами.
Ой дівчино-чарівнице,
Чом ти не танцюєш з нами?

А та скрипка красно грає,
Солов’їний голос має…
Жваві, хлопче, в тебе пальці,
Запроси мене до танцю!

І вже наші музиканти без одного грають,
Бо своєму скрипалеві весілля справляють.
Знову танці, знову танці, й знову біля хати,
Стала друга дівчинонька, не йде танцювати.

А сопілка в танець кличе
Золотими голосами.
Ой дівчино-чарівнице,
Чом ти не танцюєш з нами?

Та сопілка красно грає,
Солов’їний голос має…
Жваві, хлопче, в тебе пальці,
Запроси мене до танцю!

А чому-то музикантів залишилось мало?
Бо вже скрипку та й сопілку весілля забрало.
Вже лиш тільки цимбалистий струнами туркоче
І танцюють всі дівчата, лиш одна не хоче.

А цимбали в танець кличуть
Золотими голосами.
Ой дівчино-чарівнице,
Чом ти не танцюєш з нами?

А цимбали красно грають,
Солов’їний голос мають…
Жваві, хлопче, в тебе пальці,
Запроси мене до танцю!