пречисті голоси
у довгих коридорах
молитви із чисел
проказують

то мадонни годин одягаються в біле
то мадонни годин поспішають
до свого годинникового почаїва 
щоб засвітити удосвіта
замість свічок під іконами сніг

од вікна і од ставу
над сади і сліди
заспівало літаве
із очима води

буде саням осанна
у майбутній зимі
і слова славосяйні
що надійдуть самі

вже й сніг засвітили
мадонни годин
і слід залишили
один

побіжу по ньому з рушницею
обернеться рушниця на палицю

сліди заведуть у високе жито

буде жито поволі меншати
а серед жита
новорічна ялинка
і я біля неї маленький  

— Татку, а троє дерев
це вже ліс? 

не відаю де
не відаю звідки

годинник солом'яний
вітер стрілки поломив

затихло під снігом ім'я стерні
хочу Тебе забути

затихло ім'я ріллі
хочу Тебе любити

вітер зім'яту траву випрямляє
трава випрямляється і все пробачає
нам

дзвонять дзвони в мурашиних
порожніх церковцях
до найчистішої сповіді

а Ти на високій горі
звідки сонце видно опівночі
оглядаєш себе у тоненькій крижинці  

насниться Тобі чиста вода
повертайся
лети в літаку
щоб повторити шлях зозулі
від первоспіву аж до оніміння
гляди згори в порожні гнізда
повернися раніше світла
раніше вирію і раніше свого голосу
увійди до хати мовчки