Виграють зорі пророчі,
В лісі тіні-поторочі...
Чорний ворон примружує очі -
Йде орда протиночі.

Вона палить моє серце,
Вона труїть мою душу.
То ж за край рідний стати я мушу
У кривавому герці...

Горить село, тремтить душа, відтята в сестри коса.
Батьківське поле, рідний край стоптала хижа орда.
О, Боже Правий! В бій благослови!
За землю рідну, за свободу!

Пр:
Затремтіла в небі чорна хмара, громом покотив Холодний Яр:
По Вкраїні йде війна народна, про яку колись співав Кобзар.

Дніпром Зелений, лісом Струк, Блакитний степом іде.
Сміється Гризло, а Василь свинцем рогатих пече.
О, діду рідний! В бій благословіть!
За землю рідну, за свободу!

Пр.

Не плач, кохана, між боїв я все ж зустріну тебе.
Нас рідне поле освятить, коли зіллємось в одне.
І нове зерня воя проросте
За землю рідну, за свободу!

Пр.

Виграють зорі пророчі,
В лісі тіні-поторочі...
Залишенець заплющує очі...
Зійде день після ночі!