Она

Завтра придут в комнату
Несколько твоих друзей
Выпьете холодного вина

Кто-то принесет белые астры
Кто-то скажет – жизнь прекрасна,
Да, жизнь прекрасна. а она…

Припев:
А она, а она, будет сидеть одна,
Будет пить — не пьянеть от дешевого вина.
Я буду петь для нее, так что будет звенеть хрусталь,
Но разве сможет голос, преодолеть эту печаль.

Так уж в мире повелось -
Я люблю ее волосы,
Я люблю ее тонкие губы.

Но скоро придет осень,
Мы все разбежимся
По руссифицированным городам.

Припев:
Лишь она, лишь она будет сидеть грустная,
Будет пить — не пьянеть от дешевого вина.
Моя девочка печальная, моя золотая судьба,
Я продолжаю кричать… ночь безгранична и пустая.

Вона

Завтра прийде до кімнати
Твоїх друзів небагато,
Вип’єте холодного вина.

Хтось принесе білі айстри,
Скаже хтось — життя прекрасне,
Так, життя прекрасне, а вона…

Приспів:
А вона, а вона сидітиме сумна,
Буде пити — не п’яніти від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь,
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.

Так у світі повелося —
Я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.

Та невдовзі прийде осінь,
Ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.

Приспів:
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити — не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати… ніч безмежна і пуста.