Вона ходить самотня, самотня і одна,
Можливо хтось нам скаже в чому провинилась весна.
Вона нічого не знає і ходить собі сама.
На ніч вона випиває келих холодного вина.

Через вікно вона бачить прибульця з іншого сна,
Що нагадує пісню, що співала вона.
А ми полетіли в минуле, у світ де нічого нема.
Вона згадала кохання, що манило в забуття.

Вона натисне номер і відкриється душа,
Яку вона шукала усе минулеє життя,
Вона нічого не знає і ходить собі сама,
Вона на ніч випиває келих холодного вина.