Без подарунків, за океаном
Залізла пятниця в мою нірвану.
Пробач сердечно, кохана госте,
Я буду рухатись – мій старт о шостій
І приманюй таксі лукаво
Чекає дома вже брюнетка, кава.
Хіба поможеш на звал відвести
Оці дурні до сказу есемеси

Чистити штіблети, чакри і перчатки
Частувати чимось шоколадним
Лазити у чатах, нищити, почути
В чорно-білих стрічках, бути чи не бути.

Шукаю літа посеред зими,
А за вікном ховаються роки
І залишають у очах сліди
Я мушу бути вільним назавжди
Назавжди

Я стану вільним мене побачить
Вікно в якому хтось пів ночі плаче
А я зітлію на тому місці
Де проросте у небі жовтий місяць

Нумо ті омани, міри на магнітах,
І мінорні ноти, і одноманітність
Мати на увазі вилітати з хати
Молотками бити, з мотлохом мішати

Шукаю літа посеред зими,
А за вікном ховаються роки
І залишають у очах сліди
Я мушу бути вільним назавжди
Назавжди

Мало нам відсталим дихати на ладан
Милуватись милом, добивати блат
На обід у вирах воду доливати
Долями ділитись бавитись по блату

Шукаю літа посеред зими,
А за вікном ховаються роки
І залишають у очах сліди
Я мушу бути вільним назавжди
Назавжди

Шукаю літа посеред зими,
А за вікном ховаються роки
Роки
І залишають у очах сліди
Я мушу бути вільним назавжди
Назавжди