Їде витязь крізь поле на білім коні,
Три зорі веде він при тонкім стремені.
Хоч одну подаруй ти мені, брате, зорю.
Вибирай та послухай пораду мою.

Перша сяє вдень, друга сяє вночі,
Третя має від казки чарівні ключі.
Третя зірка казкова, затям-но лишень:
Казка часом коротша за ніч і за день.

Впала перша зірка – синьо вечір зацвів,
Впала друга зірка – день устав з-під снігів.
Зникли витязь і кінь, я єдина стою,
Ой піду я вимолювать третю зорю,
Та замало світла, замало тепла,
Бо зоря, що найкраща, далеко була.

Зникли витязь і кінь, я єдина стою,
Ой піду я вимолювать третю зорю.
Перша сяє вдень, друга сяє вночі,
Третя має від казки чарівні ключі.

Та замало світла, замало тепла,
Бо зоря, що найкраща, далеко була.
Зникли витязь і кінь, я єдина стою,
Ой піду я вимолювать третю зорю.