Хто ж то ізнадвору ходить?
Пісню хто свою заводить?
Чи то не той Буднітай
Каже мені "не засинай"?
Чи то не той Буднітай
Каже мені "не засинай"?

Із зорею рано встала,
Весь день важко працювала.
Впали важкі повіки і край,
А хтось шепоче "не засинай".
Впали важкі повіки і край,
А хтось шепоче "не засинай".

Ой не спи, дівчино.
Ще не час сни дивитись.
Ще не час поснути.
Ще не час, ще не час.

В полі, де високі трави,
Спить там козаченько бравий.
А по землі туманом за край
Тихий шепіт "не засинай".
А по землі туманом за край
Тихий шепіт "не засинай".

Відкрив сині ясні очі.
Чий це голос тут шепоче?
Чи то не той Буднітай
Каже мені "не засинай"?
Чи то не той Буднітай
Каже мені "не засинай"?

Ой не спи, козаче,
Ще не час в полі лежати.
Ще не час поснути.
Ще не час, ще не час.

В полі лютий вітер свище,
Вийшов козак в село найближще.
А хтось на вухо шепотить
"Йди у хату, де світло горить".
А хтось на вухо шепотить
"Йди у хату де світло горить".

З хати просто до криниці
Вийшла гарна молодиця.
Лише вийшла за двері як грім,
Стріли Перуна впали на дім,
Стріли Перуна впали у поле
І запалали вогнем ясним.

Хто ж ізнадвору ходить?
Пісню хто свою заводить?
Хто ж біду і лихо
Від добрих людей відводить?
Чи то не той Буднітай
Каже мені "не засинай"?
Чи то не той Буднітай
Каже мені "не засинай"?