Давай виключим світло і будем мовчати
Про то, шо неможна словами сказати
Неможна писати, не можливо зіграти
А тільки мовчати, тихенько мовчати
Давай мовчати про то, шо дівчати
Не вміють сховати, не можуть спати
Давай про мене и про тебе мовчати
Мовчати аж поки не захочем кричати

Місяць впав темно в кімнаті,
Як добре, шо ти навчилась мовчати
Про то, шо ніколи не змогла би збрехати
Про то, шо ніколи мені не спитатись
Ми будем з тобою в ліжку лежати
Лежати як сніг водою зтікати
Ми будемо жадно свої сльози ковтати,
А з ними слова, яких не сказати

Давай помовчу тобі просто на вушко
Холодною стала чаяна кружка
А ми ще маем про, шо помовчати
А ми ще маем про, шо полежати
Як світло проб’ється через наші штори
Ми знову с тобою, як всі заговрим
А поки ше темно є в нашій кімнаті
Давай з тобою будем просто...