Як остогидло це кохання, коли піде вже від мене,
Часи напруги і страждання, ця течія мене несе..
Як зцуценям зі мною граєш, не віриш в почуття мої,
Чи ти не хочеш, чи не знаєш – нестерпно боляче мені..
Не стій у мене за спиною, не дихай в сни мої зрання,
Я проковтну ще трохи болю, бо знаю – ти вже не моя…
Посип мене доволі снігом, я хочу холоду в собі,
Пусти мене по степу бігом, хочу свободи навесні..

ПРИСПІВ: 
Надію маю, що помру, коли тебе не буде в думці,
Хочу лишатись навесні малюночком в яскравій рамці.

Поріж, будь-ласка, на уламки і в землю тихо поклади,
Не вийду більше я за рамки нездійсненої мети…
Все закінчиться дуже швидко, не скривди все це, розумій,
Все буде тихо, влітку я відшукаю спокій свій..

ПРИСПІВ.
Вбий швидше за любов, вкрий снігом мою кров,
Лишивши(?) почуття, дай жити без життя.