Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте в зіниці світ казковий,
Та щастя пролітає на коні,
Розсипавши на коси цвіт бузковий.

Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте солодкий хміль вустами,
Сльозина загасила всі вогні,
В очах, які хмеліють перед вами.

Приспів:
І не клич, і не плач,
Голуби у садах не купаються білих.
Той щасливий, хто вас не любив,
Той нещасний, кого ви любили. (весь куплет – 2)

Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте у ніч сльозу пекучу,
У серці замовкають всі пісні,
І я мовчу і вас мовчання мучить.

Ви душу виливаєте мені,
Вливаєте солодкий хміль вустами,
Сльозина загасила всі вогні,
В очах, які хмеліють перед вами.