Там, де додому дорога моя,
Там, де на мене чекає сім'я,
Там, де лани, гори й поля -
Там залишається моя земля!
Там, де лани, гори й поля -
Там починається моя земля!
Там, де бажання ніколи не спить,
Моя душа прокидається вмить,
Знають лани, гори й поля: |
Тайну залишила моя земля. | (2)

З нею!
Тільки з нею милий світ!
З нею!
Тільки з нею тане лід!
Навіть їхній холод не такий,
Бо з нею!
Тільки з нею я живий!
Із нею! Із нею! Із нею!
Я з нею!

Там було там, де ходила війна,
Долі віками ломала вона,
Кров'ю людей омила поля   |
Тайну залишила моя земля! | (2)
Хоче на волю, але не встає,
Очі підняти вина не дає,
Вкрита немов соне маля    |
Тайною пам'яті моя земля. | (2)

Але тільки з нею милий світ!
Але тільки з нею тане лід!
Навіть їхніх холод не такий,
Бо з нею, тільки з нею я живий!
Із нею!
З нею навіть холод не такий.
Із нею, тільки з нею я живий!
Із нею! Я з нею! Із нею! Я з нею!
Із нею!