Стекляні оченятка дивляться на мене
На нього, на неї, та на тебе
Крізь скло телевізора ми бачим це зло (зло, зло)

Якісь ниточки тримають його тіло
І говорить воно не зовсім і правдиво
І триває це тому що...

Хтось ще смикає його за ниточки
І хтось ще повернув його на цей світ
Цей страшний сон ніхто не забуде
Що наша країна - це Зомбиленд і править в ньому кукла вуду!